Нет, ви плутаєте акт обстеження і ДА. ДБН А.2.2-3:2014 8.4 - об'єми робіт в ДА мають бути. цим документом ви підміняєте розробку повної ПД. питання те саме - хто обстежує, планує роботи
дефектування об'єктів. А форма дефектного акту з Настанови - це дещо. Вважаю, що перш за все у дефектному акті повинні бути перераховані всі недоліки об'єкту обстеження, а вже потім перелік робіт,
k_3, на мій погляд, кошторисник може підписувати дефектний акт лише у складі комісії, якщо є співробітником підприємства будівлі якої обстежують, або працівником підприємства, якому делегували
k_3, посилання на статтю з підбіркою огляду законодавства щодо дефектних актів https://radnuk.com .ua/voiennyj-stan/ defektnyj-akt-skas uvaly-doslidzhuiem o-rizni-formy-defe ktnoho-akta/
Правила експлуатації електрозахисних засобів
Загальні положення
14. Пристрої заземлення
14.1. Переносні заземлення
14.1.2. Проводи для заземлювання і закорочування повинні виготовлятись з голих гнучких мідних жил і мати поперечний переріз, що задовольняє вимогам термічної стійкості у разі трифазних коротких замикань, але не менше:
– 25 мм2 – в електроустановках напругою понад 1000 В;
– 16 мм2 – в електроустановках напругою до 1000 В.
В електричних мережах із заземленою нейтраллю поперечний переріз проводів повинен задовольняти вимогам щодо термічної стійкості у разі однофазного короткого замикання.
Визначати переріз мідних проводів переносних заземлень, виходячи з вимог термічної стійкості для електростанцій, підстанцій і ліній електропередавання, допускається за таких температур: початкова – плюс 30 °С, кінцева – плюс 850 °С.
Поперечний переріз заземлювальних провідників для електроустановок напругою понад 1000 В можна визначати також за таблицею 14.1.
Примітка. У разі великих струмів короткого замикання дозволяється встановлювати кілька заземлень паралельно.
14.1.3. Затискачі для приєднання закорочувальних проводів до шин повинні мати таку конструкцію, щоб, у разі протікання струму короткого замикання, динамічні сили не могли зірвати переносне заземлення з місця приєднання. Затискачі повинні мати пристрій, що забезпечує їхнє накладання, надійне закріплення, а також зручне знімання з шин за допомогою штанги для накладання заземлення.
Гнучкий мідний провід необхідно приєднувати до затискача безпосередньо або за допомогою надійно обпресованого мідного наконечника.
Для захисту проводу від переламування в місцях приєднання рекомендується вміщувати його в оболонки у вигляді пружин з гнучкого сталевого дроту. Для захисту жил проводу від механічних пошкоджень його дозволяється вміщувати в прозору гнучку оболонку.
14.1.4. Наконечник на проводі для заземлення повинен виготовлятись у вигляді струбцини або спеціального затискача для приєднання до заземлювального проводу або конструкції.
14.1.5. Елементи переносного заземлення повинні бути міцно і надійно з'єднані способом обпресування, зварювання або болтами з попереднім лудінням контактних поверхонь.
Забороняється застосовувати паяння для з'єднання елементів переносного заземлення.
14.1.6. Переріз проводу переносного заземлення повинен бути не менше 4 мм2, якщо це заземлення застосовують для:
– знімання заряду з проводу під час проведення випробувань;
– випробної апаратури;
– обладнання, що випробовують.
14.1.7. Переріз проводу переносного заземлення, за умов механічної міцності, повинен бути не менше 10 мм2, якщо це заземлення застосовують для:
– заземлення ізольованого від опор грозозахисного троса ПЛ;
– заземлення пересувних установок (лабораторій, майстерень тощо).
14.1.8. На кожному переносному заземленні необхідно позначити його номер і переріз заземлювальних проводів. Ці дані необхідно вибивати на бирці, закріпленій на заземленні, або на струбцині (наконечнику).
![[off]](../infusions/shoutbox_panel/sh_offline.png "Offline")
18.04.2025
