А насколько правомерно, если:
Наш торговый отдел продает материалы Генподрядчику по договору купли-продажи.
А монтажное подразделение по субподряду, выполняет из этих материалов работы, как из материалов поставки Заказчика?
да, нормально, более того при правильной организации процесса,
ни один проверяющий даже не увидит ваших актов между суб и ген подрядчиком. Проверяя заказчика он будет видеть акт генподрядчика, а также у заказчика будут накладные на все материалы включенные в сметы.И вобще не будет необходимости показывать вас как субподрядчика при проверке. Хотя конечно неприятности теоретически возможны.
р.с. Не посмотрел сразу в каком разделе помещенна тема, конечно же неправомерно, но труднодоказуемо.:lol:
Изменил(а) kc, November 23 2009 09:47
Цитата РЕВИЗОРЪ:
акты субподряда спрячьте - и не зазывайте себе беду в виде лишних вопросов B)
Спасибо! Почему лишньй вопрос? Пусть, он сугубо гипотетеческий ;), пока что. Но я хочу работать в правовом поле, пусть и на самой его окраине. Поэтому хотел бы увидеть обоснованный ответ специалиста, что именно я нарушаю. Допустим: мы занимаемся торговлей, есть ТОРГОВЫЙ контракт на комплектацию объекта строительства (торгуем естественно с процентом прибыли - тут-то мне кажется криминала нет). Есть монтажное подразделение, их пригласили выполнить работы по субподряду из их материалов, так получается что и ПОКУПАТЕЛЬ и ЗАКАЗЧИК - один. В чем здесь криминал? Почему я должен что-то прятать?
Р.S.: вообще в нашей стране проблема не столько отсутствия нормальніх законов, а их несобледения! Особенно чем выше по "лестнице" и если рыба гниет с головы, то почему хотят чтобы выздоравливать она начала с хвоста.
А вобще очень интересный случай,
я понимаю, что заказчику бюджетному делать так нельзя
у него конкретная статья финансирования и бить материалы отдельно, работы отдельно нельзя,
а вот его генподрядчику от такой операции ничего не будет, вроде все законно или я неправ?
Проверяющий при встречной проверке отказывается давать письменный запрос на документы, кот. желает видеть. Я в свою очередь отказываюсь давать ему какие-либо документы ссылаясь на письмо ГоловКРУ от 12.11.02г. №02-18/670. Я права?
Изменил(а) Майа, January 15 2010 11:20
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей,
отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником
податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх
документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу
державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня
отримання запиту;
[spoiler]Еще вот какое есть разъяснение в одном из периодических изданий:
Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подання), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
Позапланова виїзна перевірка – це перевірка, що не передбачена у планах роботи податкового органу та провадиться за наявності хоча б однієї з підстав, перелічених у частині шостій ст. 111 Закону № 509 (пункти 1-9), а саме:
• п. 1 ст. 111 Закону № 509 передбачає можливість проведення позапланової перевірки у разі якщо платник податків не відповідає (не надає пояснень та їх документальних підтверджень) протягом 10 робочих днів на обов’язковий письмовий запит податкового органу (тобто позаплановій перевірці обов’язково має передувати письмовий запит податківців, для відповіді на який платнику податків відводиться певний час. При цьому підстави для позапланової перевірки у податківців виникають у разі невідповіді платником податків на запит у відведений строк). Якщо при цьому за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства (тобто підставою для позапланової перевірки є саме виявлені факти порушення платником податків не будь-якого законодавства, а законів про оподаткування (а отже, законів, пов’язаних зі сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), а також валютного законодавства).
Як бачимо, позаплановій перевірці передує запит податкового органу. У зв’язку з цим хотілося б звернути увагу на такі моменти.
По-перше, підставою для позапланової перевірки є саме ненадання відповіді (пояснень) платника податків на запит податкового органу з того чи іншого питання. Тому якщо не було направлено запит платнику податків, то без такого запиту податкові органи не мають права прийти на позапланову перевірку, посилаючись при цьому на причини її проведення, зазначені у п. 1 частини шостої ст. 111 Закону № 509. Позапланова перевірка в такому випадку (без запиту, що їй передує) буде незаконною.
По-друге, існують певні вимоги до форми запиту, а саме: запит, що направляється податковим органом, має бути письмовим (про що прямо зазначається у п. 1 частини шостої ст. 111 Закону № 509). Отже, оскільки запит має складатися у письмовій формі, то платника податків також не може бути піддано позаплановій перевірці, якщо податковий орган його при цьому запрошував не письмово (усно або, наприклад, за телефоном).
По-третє, для відповіді на запит податкових органів Закон № 509 відводить платнику податків 10 робочих днів від дня отримання запиту. Тому раніше цього строку позапланова перевірка також неможлива (оскільки в такому разі вона буде безпідставною). Зокрема, у листі ДПАУ від 09.09.05 № 18041/7/23-1217/1117 роз’яснювалося, що обов’язковий письмовий запит направляється платнику податків рекомендованим листом із позначкою про вручення. При цьому датою отримання запиту вважається дата його вручення платнику податків.
Необхідно зазначити, що при направленні письмових запитів платнику податків відповідно до п. 1 частини шостої ст. 111 Закону № 509 органам податкової служби забороняється вимагати від платника податків надання копій документів, необхідних для перевірки. Пов’язане це з тим, що право вилучати документи у платника податків застережено п. 9 ст. 11 Закону
№ 509. Цим пунктом, зокрема, передбачено, що копії документів податківці мають право вилучати тільки при проведенні перевірок, причому це можуть бути лише копії документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування або несплату податків і зборів (обов’язкових платежів) (лист ДПА України від 09.09.05 № 18041/7/23-1217/1117).
• п. 2 ст. 111 Закону № 509 передбачає, що підставою для позапланової перевірки в цьому випадку є неподання платником податків у встановлений строк податкової декларації або розрахунків, подання яких передбачено законом (тобто податкових декларацій чи розрахунків у розумінні Закону України від 21 грудня 2000 року
№ 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами). Нагадаю, що під податковою декларацією (розрахунком) згідно із Законом № 2181 розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, установлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
• п. 3 ст. 111 Закону № 509 передбачає можливість проведення позапланової перевірки, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться в поданій податковій декларації (знову-таки, не повторюючи всього викладеного в коментарі до п. 2, зверну увагу, що в цьому випадку йдеться про недостовірність даних не в будь-якій звітності, а саме, в податкових деклараціях у розумінні Закону № 2181). При цьому платник податків протягом 10 робочих днів не відповідає (не надає пояснення та їх документальні підтвердження) на
обов’язковий письмовий запит податкового органу (тобто позаплановій перевірці обов’язково має передувати письмовий запит, у разі неодержання відповіді на який у податківців з’являться всі підстави перевірити платника податків позапланово).
• п. 4 ст. 111 Закону № 509 передбачає проведення позапланової перевірки у разі подання платником податків скарги про порушення під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки законодавства посадовими особами податкового органу. При цьому підставою для проведення позапланової перевірки в цьому випадку буде не будь-яка скарга, а скарга, в якій той, кого перевіряють, вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки.
• п. 5 ст. 111 Закону № 509 передбачає проведення позапланової перевірки у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків. У цьому випадку йдеться про так звані зустрічні перевірки — позапланові документальні перевірки підприємств з питань фінансово-господарської діяльності на підтвердження взаємовідносин та стану розрахунків з контрагентами. При цьому позапланова перевірка платника податків можлива у разі, якщо платник податків протягом 10 робочих днів не відповідає (не надає пояснення та їх документальні підтвердження) на обов’язковий письмовий запит податкового органу (тобто проведенню позапланової перевірки в цьому випадку обов’язково має передувати письмовий запит податківців).
• п. 6 ст. 111 Закону № 509 передбачає проведення позапланової перевірки у разі проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.
• п. 7 ст. 111 Закону № 509 передбачає проведення позапланової перевірки платника податків, якщо стосовно самого платника податків (тобто як юридичної, так і фізичної особи) або посадової особи платника податків (наприклад, директора підприємства) податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу.
• п. 8 ст. 111 Закону № 509 передбачає проведення позапланової перевірки при дотриманні таких умов:
– вищий за рівнем податковий орган з метою контролю здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчим за рівнем податковим органом, і виявив їх невідповідність до норм законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов’язкових платежів);
– при цьому ініціювати позапланову перевірку вищий за рівнем орган може лише в тому випадку, якщо стосовно посадових або службових осіб нижчого за рівнем податкового органу, які проводили планову чи позапланову перевірку платника податків, призначено службове розслідування або кримінальну справу.
Службове розслідування стосовно державних службовців призначається та проводиться відповідно до вимог постанови Kабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців» і може тривати не більше двох місяців з дня його призначення.
• п. 9 ст. 111 Закону № 509 — підставою для проведення позапланової перевірки є подання платником податків декларації з ПДВ із від’ємним значенням за умови, що розмір такого задекларованого від’ємного значення становить понад 100 тис. грн.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість вважається перевірка платника податку на додану вартість, яка проводиться на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та поєднує в собі комплекс заходів, направлених на визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в інших випадках — за рішенням суду.
Позапланові виїзні перевірки здійснюються на підставі виникнення обставин, викладених вище, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до вимог ст. 112 Закону
№ 509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Законом № 509 та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням встановлених вище вимог, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки.
Наказ на проведення виїзної позапланової перевірки оформляється також на перевірки, які проводяться на звернення платника податків.
Kопія наказу вручається платнику податків разом з направленням на проведення перевірки. Направлення на проведення позапланових виїзних документальних перевірок оформляються в 2-х екземплярах, з яких один екземпляр вручається платнику податків під розписку.
Згідно зі ст. 7 Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 перевіряючі повинні зареєструватися в Журналі відвідування суб’єкта підприємницької діяльності представниками контролюючих органів (з обов’язковим зазначенням у ньому термінів і мети відвідування, посади і прізвища представника, з його підписом). Відмова представників податкового органу від підпису в такому Журналі є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки. При цьому про факт відмови суб’єкт підприємницької діяльності письмово у триденний строк повинен повідомити податковий орган, в якому працює такий представник.
Відповідно до вимог частини десятої ст. 111 Закону № 509 тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб’єктів малого підприємництва — 2 робочих дні.
Продовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки здійснюється відповідно до статті 111 Закону за рішенням керівника органу державної податкової служби, який виписав направлення на перевірку.
При цьому рішення керівника органу державної податкової служби про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки оформляється наказом.
Продовження проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. Тому наказ на продовження проведення перевірки оформлюється в ході проведення перевірки та не допускається перерва між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеної в наказі на продовження.
Підставою для прийняття рішення (оформлення наказу) про продовження терміну проведення перевірки є факти, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби, в т. ч. ненадання документів на перевірку, значні обсяги операцій, проведених платником податків у перевіряємому періоді, значний перевіряємий період, відсутність податкового обліку, або ведення його з порушенням встановленого порядку тощо.
Після прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (в 2-х екземплярах), перший екземпляр якого разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку.
У виняткових випадках у новому направленні відповідно до наказу на продовження терміну проведення перевірки можуть бути вказані інші фахівці, які будуть брати участь у перевірці.
Необхідно зауважити, що проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.[/spoiler]
Изменил(а) ksilit, February 02 2010 18:33
Подскажите , пожалуйста! если в Акте подтверждают командировочные расходы - только проживание и проезд, а суточные, т.е. наличие рабочих отправленных в командировку не могут (объект бюджетный). Является это нарушением, будут ли вопросы у КРУ при проверке?
Нет не только удостоверений, нет приказа о командировании работников. Если предположить , что рабочии 100% из города где ведуться работы, то тогда какие коммандировочные?
нат77 написал(а):
Нет не только удостоверений, нет приказа о командировании работников. Если предположить , что рабочии 100% из города где ведуться работы, то тогда какие коммандировочные?
в таком случае какое проживание и проезд? не вариант!
![[off]](../infusions/shoutbox_panel/sh_offline.png "Offline")
20.04.2024
