Первая статья в нём неоднозначная:
Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством
[spoiler] 1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та
майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній
рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.[/spoiler]
Основные интересующие статьи:
Часть 1 Общие понятия
Стаття 2. Учасники цивільних відносин
[spoiler] 1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні
особи (далі - особи).
2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна,
Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави
та інші суб'єкти публічного права.[/spoiler]
Стаття 4. Акти цивільного законодавства України
[spoiler] 1. Основу цивільного законодавства України становить
Конституція України ( 254к/96-ВР ).
2. Основним актом цивільного законодавства України є
Цивільний кодекс України.
Актами цивільного законодавства є також інші закони України,
які приймаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
та цього Кодексу (далі - закон).
4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету
Міністрів України.
Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить
положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються
відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. [/spoiler]
Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір
[spoiler] 1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений
актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам
цивільного законодавства.
2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який
передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які
не врегульовані цими актами.
3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів
цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний
розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів
цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а
також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів
цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин
між сторонами.
4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті
застосовуються і до односторонніх правочинів. [/spoiler]
Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав
[spoiler] 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй
договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися
від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди
довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати
шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися
моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою
неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним
становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав
вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд
може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також
застосувати інші наслідки, встановлені законом. [/spoiler]
Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи
відшкодування майнової шкоди
[spoiler] 1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її
цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або
пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить
зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором
або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому
розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим
доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі,
право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних
особою, яка порушила право.
4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до
обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший
спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в
натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження
пошкодженої речі тощо). [/spoiler]
Стаття 52. Цивільно-правова відповідальність фізичної
особи - підприємця
[spoiler] 1. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями,
пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім
майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
2. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі,
відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою
діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної
сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього
майна. [/spoiler]
Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
[spoiler] 1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми
зобов'язаннями.
2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім
належним їй майном.
3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за
зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за
зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків,
встановлених установчими документами та законом.
4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної
реєстрації.
Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників
(засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі
наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної
особи. [/spoiler]
Стаття 124. Відповідальність учасників повного товариства за
його зобов'язаннями
[spoiler] 1. У разі недостатності у повного товариства майна для
задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного
товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства
усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.
2. Учасник повного товариства відповідає за боргами
товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його
вступу в товариство.
3. Учасник повного товариства, який вибув із товариства,
відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту
його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом
трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за
рік, у якому він вибув із товариства.
4. Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги
товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній
частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність
пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства. [/spoiler]
Часть 2 Непосредственное
Стаття 202. Поняття та види правочинів
[spoiler] 1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи
багатосторонніми (договори).
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може
бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для
особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших
осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з
цими особами.
4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох
або більше сторін.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів,
застосовуються загальні положення про зобов'язання та про
договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або
суті одностороннього правочину. [/spoiler]
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для
чинності правочину
[spoiler] 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам.
{ Частина перша статті 203 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 )
від 02.12.2010 }
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг
цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових
наслідків, що обумовлені ним. [/spoiler]
Стаття 213. Тлумачення змісту правочину
[spoiler] 1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною
(сторонами).
2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити
рішення про тлумачення змісту правочину.
3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове
для всього змісту правочину значення слів і понять, а також
загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також
загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не
дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст
встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі
змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї
статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка
вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст
попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами,
звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового
договору та інші обставини, що мають істотне значення. [/spoiler]
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
[spoiler] 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати
послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. [/spoiler]
Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні
[spoiler] 1. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою
(переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не
передбачено законом. [/spoiler]
Стаття 570. Поняття завдатку
[spoiler] 1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається
кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором
платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його
виконання.
2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок
належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається
авансом. [/spoiler]
Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення
зобов'язання
[spoiler] 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за
наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не
встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних
від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила
зобов'язання.
3. Правочин, яким скасовується чи обмежується
відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним. [/spoiler]
Часть 3 Договор подряда
Стаття 632. Ціна
[spoiler] 1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни
(тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються
уповноваженими органами державної влади або органами місцевого
самоврядування.
2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у
випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
3. Зміна ціни в договорі після його виконання не
допускається.
4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути
визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із
звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або
послуги на момент укладення договору. [/spoiler]
Стаття 637. Тлумачення умов договору
[spoiler] 1. Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті
213 цього Кодексу.
2. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також
типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає
посилання на ці умови. [/spoiler]
Стаття 837. Договір підряду
[spoiler] 1. За договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу.
2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,
переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням
її результату замовникові.
3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом,
підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
4. До окремих видів договорів підряду, встановлених
параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа
застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу
про ці види договорів. [/spoiler]
Стаття 838. Генеральний підрядник і субпідрядник
[spoiler] 1. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором,
залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників),
залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої
роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як
генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
2. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за
невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за
договором підряду, а перед замовником - за порушення
субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один
одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним
з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено
договором або законом. [/spoiler]
Стаття 843. Ціна роботи
[spoiler] 1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її
визначення.
2. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або
способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на
основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з
урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування
витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. [/spoiler]
Стаття 844. Кошторис
[spoiler] 1. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного
підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору
підряду з моменту підтвердження його замовником.
2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або
твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за
погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим
витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
4. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у
зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного
кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це
замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису,
має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник
може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про
необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний
виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого
кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент
укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг
роботи або необхідні для цього витрати.
У разі істотного зростання після укладення договору вартості
матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також
вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має
право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від
збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання
договору. [/spoiler]
Стаття 845. Ощадливість підрядника
[spoiler] 1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови
забезпечення належної їх якості.
2. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від
тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник
має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором
підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником
заощадження зумовило погіршення якості роботи.
3. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними
заощадження, отриманого підрядником. [/spoiler]
Стаття 854. Порядок оплати роботи
[spoiler] 1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата
виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний
сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі
роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений
строк або, за згодою замовника, - достроково. [/spoiler]
Стаття 875. Договір будівельного підряду
[spoiler] 1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується
збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші
будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації,
а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний
майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну
документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника,
прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
2. Договір будівельного підряду укладається на проведення
нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції
(технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових
будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та
інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
3. До договору будівельного підряду застосовуються положення
цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. [/spoiler]
Стаття 877. Проектно-кошторисна документація
[spoiler] 1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та
пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної
документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які
ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у
проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній
документації), якщо інше не встановлено договором будівельного
підряду.
2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад
і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути
визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати
відповідну документацію.
3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані
проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим
проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний
повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді
на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні
роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на
замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків,
якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
4. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого
частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від
замовника плату за виконані додаткові роботи і права на
відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його
негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у
зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
пошкодження об'єкта будівництва. [/spoiler]
Стаття 883. Відповідальність підрядника
[spoiler] 1. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за
прострочення передання його замовникові та за інші порушення
договору (за недосягнення проектної потужності, інших
запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення
сталися не з його вини.
2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за
договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку,
встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному
обсязі.
3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення
строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі
закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного
терміну. [/spoiler]
Вроде бы этих статей хватает для восприятия этого кодекса, в части договорных отношений строительного подряда.