Портал сметчиков
Собрал каркас письмеца, хочу поотправлять по разным учереждением и в УП, для верности.
Жду предложений и конструктивной критики, но без какашкозакидательств.
[spoiler]ЩОДО НЕКОНСТИТУЦІЙНОСТІ ДЕЯКИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО АРХІТЕКТУРНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.
Згідно Конституції України: Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Згідно Закону України «Про освіту»: Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти.
Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти, встановлює державні стандарти знань з кожного предмета. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти. Основними напрямами діяльності вищого навчального закладу є: підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів.
Згідно Закону України «Про вищу освіту»: вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації; зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.; державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади - встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю; освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
Згідно постанови КМУ від 12 листопада 1997р. «Про документи про освіту та вчені звання»: затверджено перелік і зразки документів про освіту та вчені звання, бланки документів про освіту та вчені звання є документами суворої звітності, крім бланків академічної довідки, Похвального листа, Похвальної грамоти.
Згідно порядку «визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав»: документи про освіту, що не відповідають офіційно затвердженому стандарту оформлення документів про освіту, якщо такий стандарт прийнятий в державі, якій належить навчальний заклад, не підлягають визнанню. Так само, не підлягають визнанню документи, що не містять достатньої інформації щодо змісту навчальної програми, що унеможливлює встановлення еквівалентності присвоєних за цими документами кваліфікацій освітньому або освітньо-кваліфікаційному рівню системи освіти України.
Додаткове навчання, тести на компетентність або інші дії (додаткові умови) для компенсації відмінностей у навчальних програмах з метою визнання документа про освіту в Україні здійснюються власником документів в обраному ним акредитованому в Україні навчальному закладі, який провадить підготовку фахівців відповідного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня за відповідним або суміжним напрямом (спеціальністю).
Згідно Конвенції «про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні»: справедливе визнання кваліфікацій є ключовим елементом права на освіту та обов'язком суспільства.
Згдно Конвенції «о признании учебных курсов, дипломов о высшем образовании и учебных степеней в государствах региона Европы»: «Договаривающиеся государства, помимо обязательств, возлагаемых на правительства, договорились принимать все возможные меры, чтобы поощрять соответствующие компетентные власти обеспечивать эффективное признание выданных компетентными органами других договаривающихся государств свидетельств, дипломов или ученых степеней в целях осуществления профессиональной деятельности».
Зважаючи на все вищевикладене, Закон України «Про архітектурну діяльність», в частині професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, суперечить Конституції України та міжнародним Конвенціям, які є частиною національного законодавства України, а також іншим Законам та постановам, оскільки громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації, мають Конституційне право на працю за своєю спеціалізацією, по якій вони склали атестаційні іспити і за підсумком якого отримали документ про освіту затвердженого зразка. Одночасно з цим, відсутня затверджена форма кваліфікаційного сертифікату і не розроблений стандарт Міністерством освіти України, а отже цей документ не має юридичної сили.
Також, Конституція гарантує безоплатне право на освіту і всі її складові, а отримання цього сертифікату обумовлює обов’язкову оплату за різні послуги, та сам сертифікат.
Одночасно з цим з’явився цілий ряд підприємств, які проводять освітні, перед кваліфікаційні навчальні курси, при відсутності, затвердженої Міністерством освіти України, навчальної програми. Та провадиться примусовий збір за вступ в добровільні спілки.
[/spoiler]
Использованый материал: